Умови розмитнення та податки та імпорт авто залишаються в топі гарячих тем. Завтра на засіданні профільного «податкового» комітету народні депутати розглядатимуть законопроєкт 7418, яким пропонують, зокрема, повернути ПДВ, мито та акциз на транспортні засоби. Проте єдиної позиції серед депутатів немає, а Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловило багато зауважень до законопроєкту. Експерти Інституту досліджень авторинку зібрали аргументи та факти, які допоможуть у прийнятті рішення.
Альтернативний законопроєкт 7418-1, ініційований групою народних депутатів, пропонує залишити пільги з імпорту для учасників бойових дій. Для решти на період воєнного стану пропонують ставку ПДВ 7% (замість 20%) та мита 5% (замість 10%), але пропонують повернути акцизний податок. Для категорії авто, яких найбільше потребують українці — вартістю до $8 тисяч — цей податок часто перевищує вартість авто. Тобто пропоноване рішення також не розв’яже проблему доступного розмитнення авто.
То ж яким повинне бути рішення? Компромісним, справедливим та таким, що базується на фактах, а не припущеннях, стверджують в Інституті досліджень авторинку. Для об’єктивного аналізу слід вивчити ситуацію комплексно, та розглянути кожен з аргументів «за» та "проти«.
Чому «нульове» розмитнення хочуть скасувати?
Основні аргументи за скасування «нульового» розмитнення постійно змінювалися. Спочатку заявляли про черги на кордоні, які виникли через глобальну зміну транспортних потоків. Станом на сьогодні черги з оформлення автомобілів особистого користування майже зникли через задоволення відкладеного попиту, та разом із ними зник й цей аргумент.
Наступною причиною називали ніби-то масове ввезення дорогих та елітних автомобілів зі звільненням від оподаткування, хоч законодавство жодним чином не обмежувало імпорт таких автомобілів. Проте статистика спростувала й цей аргумент: в основному українці з-за кордону привозили 14-річні автомобілі доступної цінової категорії в діапазоні $2-5 тисяч євро.
Про те, що в Україні по суті відсутній національний виробник автомобілів, а імпорт авто з-за кордону не шкодить внутрішньому виробнику, визнав навіть голова «податкового» комітету Данило Гетманцев. За скасування «нульового» розмитнення сьогодні залишилося, по суті, два аргументи.
Перший — нібито бюджет втрачає. Проте порахувати ці втрати лінійно, тобто вважаючи потенційними втратами усі митні платежі, від яких українці де-юре були звільнені «нульовим» розмитненням, неприпустимо. Кількість імпортованих авто та їх модельний ряд є такими виключно тому, що податки платити було не потрібно. В іншому випадку митні платежі, а особливо акцизний податок, робили їх імпорт економічно невигідним. Що підтверджує статистика імпорту ТЗ до 2016 року.
Простими словами, українці б не привезли стільки автомобілів саме таких марок, моделей і характеристик, якби «нульового» розмитнення не було, каже Левко Прокіпчук, ексначальник Львівської митниці та експерт із практичного застосування митного законодавства Асоціації Професійних Митних посередників. «Через дефіцит та подорожчання вживаних авто за кордоном, об’єми імпорту були б критично малі. Враховуючи активізацію та розвиток суміжних сфер, а саме СТО, продажу запчастин, надання супутніх послуг, збільшення мобільності та економічної активності населення, невідомо, чи загальні бюджетні втрати взагалі існують» — розповідає експерт.
Другий аргумент — це тиск на валютний курс та негативний платіжний баланс. Ніби-то українці масово купують та вивозять валюту за кордон для купівлі машин. Проте об’єктивною реальністю є те, що купують ці автомобілі за гроші «з-під матраца», стверджує Володимир Дубровський, старший економіст аналітичного центру «Case Україна».
«Ці кошти давно обміняні на валюту. Чомусь майже 600 тисяч імпортних авто протягом 2021 року значного впливу на платіжний баланс не мали. Сукупна вартість авто, привезених під „нульове“ розмитнення, становить 0,6 мільярда євро. Навіть якби ці кошти були повністю конвертовані саме під ввезення авто, що не так, вплив був би малопомітний на фоні інших факторів» — каже експерт.
При цьому за два місяці війни з України вивезли понад 3 мільярди євро. Сприяли цьому дії НБУ, коли регулятор на певний період скасував обмеження на вивезення готівкової валюти. Очевидно, що втричі більша сума вивезеної готівки мала більший негативний вплив як на платіжний баланс, так і на курс валют. Проте «класовими» ворогами чомусь знову вважають автомобілістів та людей, які хочуть придбати недороге авто, каже Станіслав Бучацький, голова Інституту досліджень авторинку.
«Тут, мабуть, питання більше ідеологічне та світоглядне. Чи зможемо ми нарешті позбутися радянських упереджень та визнати, що авто — це не розкіш, а звична річ? Чомусь навколо імпорту „айфонів“, які коштують часто так само як вживаний автомобіль з-за кордону, такого шуму немає» — вважає експерт.
Натомість аргументів якщо не за збереження «нульового» розмитнення, то за глобальну реформу системи оподаткування імпорту авто з-за кордону — значно більше. Детально вони описані в аналітичному дослідженні «Український авторинок: історія проблем та як їх розв’язати». Наведемо тут основні з них.
Чому систему розмитнення потрібно змінювати
- Невиконана воля народу. Українці ще у 2015 році висловили свою позицію: вони за скасування податків на імпорт авто. Саме дві «автомобільні» петиції були одними з перших в історії, що набрали необхідні 25 тисяч голосів. Ще однією була петиція про право на володіння зброєю. Сьогодні зброю таки наважились легалізувати. «Нульове» розмитнення теж було ухвалене внаслідок війни. Хіба зараз вдалий час повертати все назад?
- Українцям не вистачає автомобілів. Тут все просто: 232 авто на 1000 осіб проти 600+ в Євросоюзі. Один з найнижчих рівнів у Європі. Нам потрібно ввезти ще близько 14 мільйонів авто для досягнення середньоєвропейського рівня. Для цього може знадобитися ще десятки років.
- Найбільша потреба існує в доступних авто. Статистика продажів та імпорту підтверджує: найбільше українців купують автомобілі вартістю до $10 тисяч. В топі продажів — популярні машини доступного цінового сегмента вартістю близько $5000 та жодного елітного авто.
- Потрібно омолоджувати ринок. Середній вік легковиків на внутрішньому ринку у 2021 році склав 14,8 року. Понад 8% усіх автомобілів були старше 1996 року випуску, тобто віком понад 26 років. В українців немає багато грошей на купівлю авто, а доступні програми фінансування нових авто відсутні. Тому парк в основному поповнюють вживаними авто з-за кордону, середній вік яких у 2021 році склав 11,9 року. Основна маса автомобілів, що привозять з-за кордону, не старше 2008 року випуску. Що також якісно покращує автопарк, замінюючи старі моделі радянського та російського виробництва на новіші, європейські автомобілі.
- Обмеження на ринку стають причиною виникнення «схем». Чим більше обмежень, тим більше махінацій — доведено на практиці. Навала нерозмитнених «євроблях», «поагрегатне розмитнення» через фіктивну «заміну кузова», перебивка VIN-кодів, переобладнання вантажних авто у легкові, масове заниження митної вартості та інші «схеми» завжди були наслідками значної кількості законодавчих обмежень для офіційного імпорту автомобілів.
- Відсутність митних платежів знижує корупцію. За умов, коли розмір митних платежів напряму залежить від митної вартості авто, яку визначає митниця, маючи в руках дискрецію щодо застосування методів визначення цієї вартості, фактично дає можливість отримувати неправомірну вигоду за «погодження» потрібної цифри. Різниця у митній вартості може сягати навіть 40%. Немає прямих податків — немає потреби про щось «домовлятися».
- Стара система оподаткування суперечить законодавству ЄС. Акцизний податок існує лише в одній країні ЄС — Польщі, де становить максимум 18,6% від вартості. Податки на імпорт авто, що збільшуються з віком автомобіля, а не знижуються, суперечать загальноприйнятим правилам Євросоюзу. Про що є відповідні рішення Європейського Суду Справедливості у справах проти Угорщини, Польщі та Португалії. Україна, що прямує до ЄС, зобов’язана гармонізувати своє законодавство до європейського.
- Навали старих автомобілів не буде. По-перше, екологічні стандарти «Євро» діють в ЄС виключно на виготовлення та продаж нових автомобілів. Жодних обмежень щодо імпорту вживаних авто по екологічних стандартах не існує. По-друге, на сайтах оголошень в цілій Європі пропонують до продажу зовсім незначну кількість автомобілів.
- Потрібно запроваджувати техогляд. Екологічний стандарт чи вік автомобіля не є показником його дійсного технічного стану, а несправних авто чимало і на внутрішньому ринку. Ситуацію може виправити не заборона імпорту, а реальний та некорупційний обов’язковий регулярний технічний огляд.
- Не можна забувати про інші типи техніки. Автобуси, вантажні авто та спецтехніка необхідні для відновлення України. Ці сфери також потребують лібералізації та реформ, адже такі транспортні застарілі, а їх кількість — недостатня.
Як це втілити на практиці?
Пропозиція 1. Реформувати потрібно не лише імпорт легковиків. Доцільно комплексно реформувати імпорт усіх видів транспортних засобів, а це коди товарних позицій відповідно до УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716.
Пропозиція 2. Імпорт та продаж авто — така ж сфера бізнесу, як інші види торгівлі. Неможливість офіційно ввозити авто, як це передбачено «нульовим» розмитненням, змушує компанії працювати в тіні, тобто неофіційно надаючи послуги, та не сплачуючи з цього жодних податків. Попит на послуги компаній посередників є високим, у першу чергу, через складність процедури підбору, купівлі, доставлення та митного оформлення транспортного засобу, та потребує експертних компетенцій у цій сфері. У 2021 році 44,6% вживаних транспортних засобів (252,8 тисячі ТЗ) імпортували саме юридичні особи. Доцільно передбачити рівні умови імпорту для юридичних та фізичних осіб, давши можливість офіційно торгувати імпортними транспортними засобами учасникам ринку, сплачуючи за це податки з прибутку.
Пропозиція 3. Запровадження «нульового» розмитнення, що прив’язане до воєнного стану, було помилкою із самого початку. Чітка календарна дата дала б можливість планувати покупку фізичними особами, та планувати діяльність автомобільному бізнесу. Невизначеність натомість створила штучний ажіотаж та поставила у нерівні умови громадян, адже значна частина чоловіків призовного віку тимчасово обмежена у праві перетинати державний кордон у зв’язку з загальною мобілізацією, або перебуває на службі у ЗСУ. А також — стримує зниження цін на ринку та спонукає до спроб масового перепродажу цих авто в майбутньому, адже значна частина громадян має надію продати автомобілі після закінчення дії «пільгового» розмитнення по «повній» ринковій ціні. Розв’яже ці проблеми запровадження ліберального механізму оподаткування імпорту транспортних засобів на постійній основі, єдиного для всіх категорій громадян.
Пропозиція 4. Автомобіль не повинен бути розкішшю у цивілізованій європейській країні. Необхідно повністю виключити усі види транспортних засобів із переліку підакцизних товарів назавжди, тобто скасувати акциз на авто.
Пропозиція 5. Гармонізація митного законодавства України та Європейського Союзу передбачає також єдиний підхід до оподаткування імпорту транспортних засобів з третіх країн, та єдину митну зону в межах ЄС. Таким чином, для гармонізації українського законодавства у майбутньому варто запровадити наступні умови імпорту транспортних засобів. Під час імпорту ТЗ, що має походження з ЄС: мито — 0%; ПДВ — 20% до вступу в ЄС та 0% після. Під час імпорту ТЗ із третіх країн: мито — 10%; ПДВ — 20%.
Пропозиція 6. Приведення у відповідність до законодавства ЄС положення щодо екологічних стандартів «Євро», а саме запровадження цих стандартів лише для імпорту та виготовлення нових транспортних засобів, натомість запровадивши регулярний технічний огляд для усіх видів транспортних засобів. Сертифікацію вживаних автомобілів під час імпорту, відповідно до європейської практики, замінити на первинний технічний огляд.
Пропозиція 7. Оскільки кожен транспортний засіб проходить огляд та митне оформлення на митному терміналі, а пізніше експертний огляд у Сервісних центрах МВС, немає сенсу дублювати ці процедури додатково на контрольно-пропускному пункті. Варто реалізувати спрощення митних формальностей. А саме, скорочення кількості документів, необхідних для пропуску на митну територію України для подальшого слідування на внутрішній відділ митного оформлення, та скорочення самих процедур, котрі зобов’язані виконувати працівники митної служби. Таким чином, оформлення одного автомобіля у пункті пропуску може займати не мінімум 40 хвилин, а до 10 хвилин. Так час пропуску на контрольно-пропускних пунктах транспортних засобів, що прямують до України з метою випуску у вільний обіг, можна буде скоротити учетверо.
Пропозиція 8. Спрощена подача попередньої митної декларації, оформлення котрої варто запровадити через державний сервіс «Дія», що було раніше анонсовано. Також варто реалізувати самостійну подачу митної декларації МД-1 для випуску транспортних засобів у вільний обіг не лише через онлайн-сервіс «Єдине вікно» Державної митної служби, але й згаданий додаток. Унікальний VIN-код автомобіля дозволяє автоматизувати заповнення електронного документа, автоматизувати його подачу й оформлення, зменшити навантаження на апарат Державної митної служби та оптимізувати витрати бюджету на оплату праці посадових осіб митниці.
Повний текст аналітичного дослідження історії проблем на Українському авторинку та шляхів їх розв’язання можна прочитати за посиланням.
