Чому на кордоні зникли черги з вживаних авто? Доки діятиме «нульове» розмитнення? Чи є ризики скасування закону, та на скільки швидко це можливо? Розбиралися експерти Інституту досліджень авторинку.
Ще кілька днів тому черги на контрольно-пропускних пунктах із вживаних авто, які українці придбали за кордоном для розмитнення в Україні, сягали кільканадцять кілометрів. Інколи очікувати доводилося аж 5-7 діб. Після 25 травня черги різко зменшилися — як мінімум, на визначених для оформлення таких авто КПП — Грушів-Будомєж та Устилуг-Зосін на україно-польському кордоні. Зараз ці пункти пропуску можна перетнути за лічені години. Проте на інших ділянках кордону ситуація не змінилася.
Чому на кордонах менше машин на розмитнення
З початку дії закону, а це фактично середина квітня, відколи це стало масовим, і до 25 травня, українці імпортували понад 100 тисяч вживаних авто з-за кордону. В основному — недорогі легковики вартістю до $5 тисяч. Протягом цього періоду піки імпорту спостерігалися двічі: у кінці квітня та в кінці травня. Причиною цього було в обох випадках можливе закінчення воєнного стану в Україні, до кінця котрого прив’язана дія «нульового» розмитнення, вважають експерти Інституту досліджень авторинку.
До кінця не розуміючи, продовжать цей період чи ні, а відповідно й не маючи розуміння, доки існуватиме можливість привезти автомобіль з-за кордону за доступною ціною, українці спішили та створювали неабиякий ажіотаж. Після того, як дію закону продовжили ще на три місяці — до 23 серпня — українці отримали визначеність та змогу запланувати купівлю авто. Як результат — черги на кордоні зменшилися.
Оскільки донедавна чинні податки на імпорт авто в Україні були фактично заборонними для машин віком понад 15 років, в українців низька купівельна спроможність і найбільша потреба в Україні спостерігається саме на машини вартістю до $5-8 тисяч, значну кількість імпортованих авто можна пояснити значним відкладеним попитом.
Простими словами: у людей була потреба на доступні автомобілі, у них була невелика накопичена сума коштів , проте на внутрішньому ринку відповідного варіанту для себе вони не знаходили. Раніше ввезти це авто з-за кордону було економічно невигідно через великі митні платежі, зокрема акцизний податок, який міг перевищувати вартість самого автомобіля навіть у кілька разів. Але потреба в автомобілі була сформована раніше. Тому як тільки така можливість з’явилася — вони поспішили її реалізувати.
Інша категорія, яка активно імпортувала авто, це сегмент бізнесу — великого та малого (так званих «гонщиків»), які поспішили купити одне чи навіть кілька авто з метою перепродажу. Оскільки «нульове» розмитнення могло закінчитися ще у квітні чи травні, вони мали надію продати ці машини тут за ринковою ціною. Проте з кожним продовженням періоду «пільгового» розмитнення, кількість авто на ринку зростає, а ціна поступово знижується. Продати автомобіль стає важче, на це потрібно більше часу, ніж раніше. Для пришвидшення продажу необхідно знижувати ціну, що робить потенційний заробіток меншим, ніж очікувався спочатку.
Продаж ускладнює також те, що оскільки час на вибір авто був обмеженим, часто машини купували мало не наосліп — у будь-якому стані, без належних перевірок. В результаті велика кількість «свіжопригнаних» авто потребують ремонту та обслуговування, що робить їх менш привабливими у порівнянні з авто на внутрішньому ринку.
Негативно впливає на динаміку імпорту також дефіцит автомобілів за кордоном, який постійно посилюється. Автомобілів не вистачає, а ціни на них ростуть. Уже сьогодні на певні моделі фінальна вартість авто, привезеного за «нульовим» розмитненням, дорівнює ціні, яка була рік-два тому на таку ж модель з урахуванням повного розміру податків.
Не варто також забувати про паливну кризу — дефіцит та подорожчання пального. Ці обставини впливають не лише на імпорт авто з-за кордону, але й загалом на авторинок, змушуючи вагатися в доцільності купівлі авто загалом.
Останнє, що вплинуло на зменшення кількості черги на КПП Грушів та Устилуг автомобілів, що пересуваються власним ходом, це зростання попиту на послуги перевізників. Після того, як охочі привезти авто особисто провели в чергах кілька діб та порахували усі витрати, ризики та обставини, та розповіли свій досвід іншим, значна частина охочих придбати авто почала замовляти доставлення автовозом чи лафетом.
Оскільки згадані контрольно-пропускні пункти пасажирські та не передбачені для пропуску авто масою понад 3,5 тони, то та автовозів і лафетів в черзі немає. Зате їх можна помітити на інших КПП, де черги спостерігаються як на в’їзд, так і на виїзд з України. При цьому причиною є не автомобілі, що прямують на розмитнення, а загальна зміна логістичних потоків та збільшення навантаження на пункти пропуску як наслідок.
Доки діятиме нульове розмитнення?
Офіційно «нульове» розмитнення діє до кінця воєнного стану, тобто до 23 серпня 2022 року. До цього ж моменту діятиме звільнення від сплати податків від імпорту. Звісно, тривалість та можливе продовження воєнного стану напряму буде залежати від ситуації на фронті. Проте наразі саме цю дату варто брати для розрахунку при плануванні купівлі авто з-за кордону.
Імовірність скасування закону в «ручному» режимі, яка ще донедавна була досить високою, експерти оцінюють як низьку. По-перше, через неоднозначність сприйняття такого рішення в суспільстві. По-друге, через відсутність єдиної позиції серед представників парламенту. Так, навіть противник «нульового» розмитнення, голова профільного «податкового» комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, у нещодавньому інтерв’ю виданню «Бабель» визнав, що шкода для економіки від такого рішення невелика, бо в Україні відсутній національний автовиробник.
Розгляд законопроєктів, які пропонували скасувати «нульове» розмитнення, яких наразі зареєстровано аж чотири, відкладено на невизначений термін. Та навіть якщо і дійде до розгляду котрогось із них, профільний комітет рекомендував ухвалювати таке рішення виключно у першому читанні. Це означає, що спочатку проєкт закону повинні ухвалити за основу в залі парламенту, потім розглянути на засіданні профільних комітетів, винести на повторне голосування в зал, а після ухвалення документ повинні підписати голова Верховної Ради та Президент. Чинними зміни стають лише після офіційної публікації в пресі. На практиці ця процедура займає мінімум кілька тижнів. Таким чином, миттєвого скасовування нульового розмитнення відбутися не може в будь-якому із варіантів.
Що буде далі?
Під час воєнного стану робити будь-які прогнози надзвичайно складно. Все напряму залежатиме від розвитку подій на фронті. Загалом, експерти Інституту досліджень авторинку вважають, що темпи імпорту дещо знизяться. Після задоволення відкладеного попиту, коли авторинок достатньо наситився, ввозитимуть автомобіль ті, в кого є потреба в автомобілі, але вони не могли чи не хотіли робити це під час масового ажіотажу. Це підвищить якість імпортованих автомобілів та дасть можливість купувати автомобіль, наприклад, на аукціонах, де очікування доставлення авто може складати кілька тижнів.
Друга хвиля зростання імпорту відбудеться тоді, коли ті, хто привозив авто для перепродажу, зможуть їх продати та вирушать за наступним. А також у разі, якщо в країні покращуватиметься економічний стан — тобто у людей з’явиться більше коштів, які вони зможуть витратити на купівлю автомобіля.
