Сьогодні, 30 травня, у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який пропонує скасувати більшість пільг на імпорт товарів, що діяли з початку квітня. У тому числі документ передбачає і скасування «нульового» розмитнення. Інститут досліджень авторинку проаналізував шанси ухвалення та окреслив можливі часові рамки змін.
Що передбачає законопроєкт?
Текст документа дуже простий — ним пропонують просто виключити ті положення законів, котрі давали можливість імпортувати товари без сплати митних платежів. У тому числі — транспортних засобів, без жодних уточнень та виключень. У разі ухвалення закону, розмитнення стане таким, як було раніше — зі сплатою мита, ПДВ та чинною формулою нарахування акцизного податку, що залежить від віку авто та суперечить європейському законодавству.
Ініціатором змін є Кабінет Міністрів України, а в пояснювальній записці зазначено, що причиною є втрати бюджету. Ніби-то до державної казни не надійшло 13 мільярдів гривень, які зекономили українці під час оформлення 119 тисяч автомобілів, які привезли за час дії «нульового» розмитнення.
Однак розраховувати втрати таким лінійним способом некоректно, зазначають експерти. Адже таку кількість автомобілів саме цих марок і моделей привезли завдяки дії «нульового» розмитнення. Якби пільг не існувало, то й об’єми імпорту були б значно меншими, а отже і «втрати» бюджету не були б такого розміру. А якщо врахувати потенційну користь від активізації дотичних сфер та зростання економічної активності громадян, то невідомо, чи загальні втрати економіки взагалі існують.
Цікаво, що у пояснювальній записці згадується про «непоодинокі випадки ввезення авто преміумкласу», хоча за статистикою, абсолютна більшість автомобілів були вартістю до $5 тисяч, а машин вартістю понад $100 тисяч станом на кінець травня привезли лише 44 штуки.
Як «бонус» законопроєктом пропонують скасувати збір до Пенсійного фонду під час першої реєстрації електромобілів. Враховуючи, що 60% продажів в Україні — це машини вартістю до $8 тисяч, кількість пропозицій продажу електромобілів за такі кошти критично мала, а більшість таких авто не можуть повноцінно замінити класичне авто через свої низькі експлуатаційні характеристики, для більшості українців така пільга не даватиме ніякої користі.
Коли «нульове» розмитнення можуть скасувати?
Публікація законопроєкту — це лише внесення документа на розгляд народних депутатів. Для того, щоб він став законом, необхідно дотриматися регламенту:
- Провести обговорення та отримати висновки профільних комітетів;
- Винести документ на голосування в зал та ухвалити. Якщо голосування відбувається у двох читаннях, то після ухвалення у першому, законопроєкт відправляється на додаткове обговорення в профільних комітетах та повторно виноситься в зал для голосування в цілому;
- Документ має підписати голова Верховної Ради;
- Документ має підписати Президент України;
- Документ повинен бути опублікований в офіційній пресі.
І лише після цього зміни почнуть діяти. Як показує практика, всі ці процедури зазвичай тривають мінімум кілька тижнів. Звісно, є випадки ухвалення законопроєктів за скороченою процедурою, коли все організовують за лічені дні. Проте у цьому випадку найімовірнішим прогнозом експерти Інституту досліджень авторинку вважають від одного до кількох тижнів. Імовірність ухвалення документа вважають високою, оскільки ініціатором виступають уже не окремі народні депутати, а Кабінет Міністрів України.
В будь-якому випадку, «нульове» розмитнення діятиме до 1 липня 2022 року, адже саме цю дату визначили законодавці.
Як скасовування «нульового» розмитнення вплине на авторинок
По-перше, ще до ухвалення закону на ринок вплине сама новина про можливе скасування «нульового» розмитнення. Це знову активізує тих, хто вагався в доцільності купівлі авто за кордоном, або розраховував, що в нього буде ще три місяці на спокійний вибір та доставлення машини. Оскільки зараз часові рамки знову чітко невідомі, варто очікувати зростання черг на кордонах. Особливо активними зараз будуть ті, хто схоче розмитнити авто ще за «нульовим» розмитненням, а продати вже за повною ринковою ціною після скасування.
По-друге, повернення до попередніх ставок митних платежів сповільнить імпорт та зменшить його об’єми та кількість. Привезти доступні автомобілі, яких найбільше потребують українці, буде економічно невигідно через розмір акцизного податку, який часто виявляться більшим за вартість самого автомобіля. Це сповільнить активність і на внутрішньому авторинку.
По-третє, ціни на ринку, що почали знижуватися на ринку внаслідок поступового його насичення привезеними авто з-за кордону, почнуть знову зростати. Що, на фоні й так невисокої купівельної спроможності українців, яка ще більше знизилася внаслідок війни, зробить купівлю автомобіля ще більше недоступною. Це, своєю чергою, сприятиме старінню автопарку, змушуючи українців купувати старі автомобілі на внутрішньому ринку замість «пригону» з-за кордону за ту ж вартість.
На думку експертів Інституту досліджень авторинку, система оподаткування імпорту вживаних авто потребує комплексної реформи. Проаналізувавши проблеми на авторинку на шляхи їх розв’язання, збалансованим та компромісним рішенням було б скасування акцизного податку на всі види транспортних засобів як рудимент, що не відповідає практиці ЄС. А також спрощення процедур та автоматизація процесів під час імпорту.
