Сьогодні та неділя, коли країна ділиться на дві категорії: тих, хто приймає вітання, і тих, хто гуглить, «коли день автомобіліста». Якщо ви читаєте це — ви, скоріш за все, з першої категорії. І це чудово!
Команда Інституту досліджень авторинку щиро вітає всіх, хто причетний до чотирьох (чи то від двох й хоч до шістнадцяти) коліс та інфраструктури, яка дозволяє їм котитися.
День автомобіліста і дорожника — це свято не лише тих, хто професійно крутить кермо чи укладає асфальт. Це свято кожного, хто вранці прогріває двигун, хто вираховує логістику так, щоб «завезти дитину, встигнути на зустріч і не потрапити в затор на мосту», і хто знає, що «яма на дорозі» — це не просто неприємність, а привід для аналітики.
Це свято мільйонів людей, які щодня рухають цю країну. У буквальному сенсі.
Ми в Інституті постійно вивчаємо цифри: середній вік парку, обсяги імпорту, динаміку реєстрацій. Але за кожною цією цифрою стоїть людина. Людина, яка обирає своє перше авто, підприємець, що оновлює комерційний парк, чи дорожник, який повертає до життя черговий кілометр траси.
Автомобіль давно перестав бути розкішшю. Це інструмент свободи, роботи та життя.
Тож сьогодні бажаємо всім причетним трьох простих, але життєво необхідних речей:
- Повного бака (або зарядженої батареї — ми ж дивимось у майбутнє).
- Рівних доріг (і щоб робота дорожників була помітною лише за їхньою якістю).
- Зеленого світла на всіх життєвих перехрестях.
Зі святом! Рухаймося далі.
