Загальна ситуація на ринку вантажних авто
З січня по липень 2023 року українці придбали 48,5 тисячі вантажних автомобілів (за виключенням сідлових тягачів). Більшість із них придбали на внутрішньому ринку: 37,9 тисячі, що складає 78,1% від загальної кількості. Ще 6,9 тисячі привезли вживаними з-за кордону (14,2% від загальної кількості). Загалом абсолютну більшість вантажівок сьогодні купують вживаними: сумарно їх було 92,3%. Решту 7,7% (3,7 тис.) придбали новими: 2,5 тис. імпортували новими з-за кордону (5,2%), ще 1,2 тис. (2,5%) переобладнали в Україні.
Середній вік вантажівок, котрі перепродували на внутрішньому ринку протягом перших 7 місяців 2023 року, склав 17,9 року. Якщо розглянути детальніше найпопулярніші моделі вантажних авто за цей період, примітно, що усі моделі зі списку мають середній вік понад 10 років, дві з яких — взагалі понад 30.
Ситуація в сегменті імпортних вживаних вантажівок краща: середній вік у січні-серпні 2023 року зафіксований на рівні 6,2 року. Домінують в переліку найпопулярніших моделей Renault Master, Mercedes-Benz Sprinter та Volkswagen Crafter.
Проте кількість імпортованих вантажівок надто мала, щоб якісно оновити ринок. На ввезення вживаних вантажних машин діє обмеження екологічного стандарту Євро-5 (на легкові авто — Євро-2), а на транспортні засоби старше 5 років нараховують у 40 разів більший акцизний податок. Це зроблено ніби-то для стимулювання ввезення новіших автомобілів, проте на практиці таке рішення лише гальмує оновлення парку вантажівок. Оскільки на нові автомобілі в українців бракує коштів, відсутні доступні програми фінансування, а на внутрішньому ринку утворився дефіцит, тому в основному парк поповнюється вживаними вантажними авто з-за кордону.
При цьому, через законодавчі обмеження, під час імпорту до уваги не беруть реальний технічний стан, наявність каталітичних нейтралізаторів, сажневих фільтрів та інших обов’язкових елементів — а лише номінальні технічні характеристики та рік випуску. Таким чином функція стимулювання до використання екологічного транспорту не виконується: дорогами надалі пересувається застаріла комерційна техніка, а малий та середній бізнес позбавлений інструментів для оновлення парку.
Вихід — електровантажівки?
Більшість вантажівок, котрі привозили з-за кордону новими або вживаними у січні-серпні 2023 року, були дизельними: 95,7%. Ще 1,7% були бензиновими, а 0,4% — із заводською газовою установкою. Решта 2,2% були електричними (239 шт.). Піком імпорту був період із липня по серпень минулого року: тоді в середньому щомісяця з-за кордону привозили 70 таких машин. Частка електричних вантажівок у серпні-2022 склала історичний максимум: 5,4% від загальної кількості імпортованих вантажних авто. У цей час наклалися два визначальних фактори, котрі стимулювали купівлю: дія так званого нульового розмитнення, та дефіцит і подорожчання пального в Україні. У серпні 2023 року частка електричних вантажівок в імпорті склала 2,2% (37 шт.).
Загалом із січня по серпень 2023 року українці привезли з-за кордону майже 20 тисяч електромобілів. Майже усі вони були легковими, і лише 1,2% (239 шт.) були вантажними. Загалом парк електричних вантажівок в Україні, за підрахунками Інституту досліджень авторинку, станом на кінець серпня 2023 року, складав 2070 штук, тоді як легкових електромобілів — понад 65 тисяч.
Чому українці не привозять електричні вантажівки, проте активно імпортують легкові машини з електричним двигуном, щомісяця встановлюючи нові рекорди? Якщо відкинути низьку купівельну спроможність, відсутність програм фінансування та особливості експлуатації електромобілів в Україні, головна причина — оподаткування імпорту.
Нульове розмитнення на електромобілі, але не всі
Станом на сьогодні легкові автомобілі з електричним двигуном звільнені від сплати мита, ПДВ та збору до пенсійного фонду. Необхідно заплатити лише невеликий акцизний збір у розмірі 1 євро за 1 кВт місткості акумуляторної батареї. Це спонукає українців купувати машини з електричним двигуном: економія може складати понад 40% у порівнянні з вартістю митного оформлення автомобіля з двигуном внутрішнього згорання. Проте під час ввезення вантажного електричного авто потрібно додатково сплатити ще ПДВ у розмірі 20% від вартості, хоча так було не завжди.
Донедавна в Податковому кодексі пільги були передбачені на усі види електричних транспортних засобів, у тому числі — вантажних. Там вказаний перелік кодів УКТ ЗЕД авто, до яких застосовуються звільнення від сплати ПДВ: зокрема, 870490000. Саме за цим кодом донедавна класифікували електричні вантажівки. Проте восени 2022 року відбулися зміни: ухвалили закон про Митний тариф, і понад 1000 кодів змінили задля уніфікації відповідно до міжнародних стандартів Світової організації торгівлі. Серед них — код для вантажних електромобілів: 870490000 змінили на 870460000.
Проблема в тому, що Податковий кодекс звільнює від сплати ПДВ старий код УКТ ЗЕД, а з початку року електричні вантажівки митниця класифікує за новим — уже без застосування пільги. Пояснює це тим, що це єдиний товар зі зміненим кодом, на котрий була передбачена преференція. Тому перехідних таблиць зі старих кодів на нові, котрими користується митниця, недостатньо для звільнення від податку.
Що можна зробити?
Логіка законотворців із самого початку була такою: ввезення усіх транспортних засобів з електричним двигуном звільнене від сплати більшості митних платежів. Те, що митниця сьогодні нараховує ПДВ на імпорт електричних вантажівок — наслідок неузгодженості законодавства, так звана юридична колізія — каже Станіслав Бучацький, СЕО інституту досліджень авторинку. Для того, аби відновити статус-кво та поставити у рівні умови покупців як легкових, так і вантажних електромобілів, слід внести просту зміну до законодавства, каже експерт: замінити у Митному кодексі неактуальний код 870490000 та 870460000.
Це, у першу чергу, відновить справедливість та створить рівні умови для імпортерів електромобілів усіх типів. По-друге, сприятиме оновленню автомобільного парку екологічними видами транспорту — при цьому, у сегменті транспорту, котрий пересувається найбільше — комерційного. По-третє, зекономить кошти малому та середньому бізнесу, котрий отримає можливість придбати автомобіль для роботи дешевше, а отже — поштовх до розвитку.
Що про це кажуть законотворці?
Народний депутат Ярослав Железняк, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики у коментарі Інституту досліджень авторинку зазначив, що на фоні інших проблем у воюючій країні це питання просто не потрапило в перелік пріоритетних. «Звісно, ухвалення бюджету на наступний рік або пільги для військового обладнання та технічна правка про пільгове ввезення електромобілів — речі не порівнювальні. Втім, справедливість потрібно відновити і повернути законодавству ту логіку, котру закладали з самого початку. Ми з колегами внесемо відповідну правку. Сподіваюсь Рада її підтримає» — сказав народний депутат.
Підпишіться на телеграм-канал Інституту досліджень авторинку, щоб отримувати інформацію першими, без реклами та спаму.
