Дизельних авто стало більше, а «буму» електричок не трапилося: аналітика ринку за типом пального
Від початку року в Україні відбулися та відбуваються події, які суттєво вплинули на усі сфери життя, в тому числі — й на автомобільний ринок. Експерти Інституту досліджень авторинку проаналізували статистику реєстрацій транспортних засобів в Україні та визначили, як змінилася картина українського ринку протягом першого півріччя 2022 з точки зору пального.
Загальна динаміка продажів вживаних легковиків за типом пального
Протягом перших шести місяців року українці переживали:
- наслідки пандемії COVID-19;
- початок повномасштабної війни з росією;
- дефіцит пального на АЗС;
- підвищення цін на заправках;
- початок дії нульового розмитнення;
- скасування нульового розмитнення;
- зміну курсу валют.
Ринок «упав» після всім відомих подій 24 лютого, й потроху оговтувався з квітня. Показники червня за сумарними обсягами більші, ніж навіть були на початку року. Проте це зумовлено саме дією «нульового розмитнення», яке стало каталізатором відновлення активності.
Проте кожна з вищезгаданих подій призвела до змін як в кількості, так і структурі продажів легковиків за типом двигуна. Стосуються вони як імпорту вживаних авто з пробігом, так і внутрішніх перепродажів. Розглянемо кожен з сегментів детальніше.
Внутрішні перепродажі
Переважають на внутрішньому ринку бензинові машини — таких за перше півріччя українці придбали 43,9% (124,2 тисячі). Якщо до них додати автомобілі з газовою установкою (22,4% протягом перших 6 місяців 2022 року або 63,4 тис. угод.) — відсоток бензинових машин фактично буде ще більшим: 66,3% від загальної кількості.
Понад 30% проданих на внутрішньому ринку легковиків у січні-червні були дизельними (86,4 тис. угод). При цьому частка машин з таким типом двигуна дещо зросла: із 28,8% у січні до 35,5% в червні.
Частка інших, більш екологічних типів авто, все ще незначна. Так, серед усіх автомобілів на внутрішньому ринку лише 1,5% були електричними (4,2 тис.), 1,2% — гібридними (3,3 тис. угод) та 0,5% — виключно газовими (1,3 тис. угод).
Показово, що найбільша частка електричних машин зафіксована у травні, на піку дефіциту пального: 3,5% від загальної кількості угод.
Імпорт легковиків
Загалом за перших 6 місяців 2022 року до України привезли 156,4 тисячі дизельних авто (57,1% від загальної кількості), 97,2 тисячі бензинових (35,5%), 11,9 тисячі машин з ГБО (4,3%), 3,4 тисячі гібридів (1,2%), 3,3 тисячі електромобілів (1,2%) та 1,8 тисячі газових легковиків (0,6%).
Період з початку квітня до кінця червня особливо цікавий для досліджень тим, адже це час дії так званого «нульового розмитнення». За будь-яких інших обставин дізнатися картину дійсного попиту з такою точністю було б неможливо.
До початку дії нульового розмитнення, як і зараз, після його скасування, формула нарахування акцизного податку враховувала тип двигуна та його об’єм, а базова ставка для дизельних авто на 50% більша за бензинові. І хоч такий підхід суперечить праву Європейського Союзу, це впливало на структуру імпорту з точки зору пального.
Найбільш помітна зміна: суттєве зростання кількості дизельних легковиків в імпорті. Так, у січні частка імпортних дизельних машин становила 38,8%, а у червні — вже 66%.
Це наразі не надто перспективний вид пального для легковиків саме в Україні, адже солярка насамперед потрібна ЗСУ, фермерам, перевізникам вантажів (тепер у значно більшій кількості у зв’язку з блокуванням наших морських портів), комунальному та пасажирському транспорту. Ціна за літр ДП вища, ніж за такий же обсяг бензину, а утримання дизельного двигуна, особливо коли йдеться про машини віком понад 10-15 років, значно більша, ніж бензинового. Тож тут виглядає так, що чимало автомобілістів прийняли поспішні рішення, не оцінивши ситуацію комплексно.
Щодо інших типів пального, то помітне кількісне зростання ввезення машин з ГБО. Таких у червні привезли 3,6 тисячі, а в січні — 1,9 тисячі. Хоча частка таких машин в структурі імпорту не зросла, а навпаки зменшилася. Зважаючи на те, що пропан-бутанову суміш навіть під час найбільшого дефіциту пального було можливо відшукати, й коштує вона менше ніж бензин, «пригнати» легковиків з ГБО могли й більше. Проте частка пропозицій з такими на європейських ринках в середньому близько 0,9% (окремо у Польщі — до 3,8%) — тож на практиці їх просто ніде більше взяти.
Значно менше прибувало «газових» легковиків з Південної Кореї, які мають лише систему живлення типу LPI — скрапленим газом. Так, у червні таких зареєстрували лише 163 штуки (частка 0,2%), тоді як в січні — 489 (1,5%). Це наслідок проблем із логістикою через тимчасову зупинку роботи морських портів в Україні.
"Буму" купівлі електромобілів за кордоном також не відбулося. Хоч і можна стверджувати, що у червні електричних машин імпортували на 68% більше ніж у січні — і звучить це непогано. Але у кількісному вимірі це лише 859 «електричок» проти 512.
Чому так трапилося? Перша причина — для цього типу легковиків не було ніяких змін щодо оподаткування. «Нульове розмитнення» для них діє вже кілька років, й діятиме надалі. Крім цього є ще 5 вагомих причин, які не дають розвиватися ринку електромобілів в Україні.
Не зросла суттєво й частка/кількість гібридів — переважно ці порівняно недешеві варіанти прибували до нас зі страхових аукціонів США, однак ускладнення та подорожчання доставляння також негативно вплинуло на обсяги.
Підпишіться на телеграм-канал Інституту досліджень авторинку, щоб отримувати інформацію першими, без реклами та спаму.
