Минулими роками в Україні виробництво легкових автомобілів повного циклу було відсутнє. Остання «чистокровна» українська модель — ЗАЗ «Славута» — не випускається з 2011 року, а «народний» Lanos зняли з конвеєра понад 5 років тому. Проте до початку війни все ж щорічно вироблялася певна кількість транспортних засобів з українським VIN-кодом та маркуванням «Made in Ukraine». Які це були авто та що може чекати українські заводи у майбутньому, дослідили експерти Інституту досліджень авторинку.
Протягом 2021 року українці придбали 10,1 тисячі легковиків, 2 тисячі LCV, 1,7 тисячі вантажних авто та 0,9 тисячі автобусів, що були виготовлені методом великовузлового складання на вітчизняних заводах. Разом — 14,7 тисячі моторних транспортних засобів, що на 43% більше, ніж у 2020 році. Проте — зовсім небагато, якщо порівнювати із кількістю виготовлених авто у країнах Євросоюзу чи США, де ці числа вимірюють мільйонами.
Кількість «вітчизняних» легковиків невелика і в загальній структурі продажів нових авто в Україні за підсумками минулого року становила менш як 10%. Більшу частину легковиків «Made in Ukraine» (66%) придбали юридичні особи — державні та приватні організації. Такий підвищений інтерес можна пояснити тим, що під час державних закупівель продукція вітчизняних підприємств має перевагу відповідно до закону. Наприклад, 45% від загальної кількості «українських» авто у 2021 році склала спеціалізована техніка — як от поліційні авто, авто швидкої медичної допомоги, інкасаторські авто тощо.
Для кращого розуміння ситуації у сфері вітчизняного автомобілебудування, експерти Інституту досліджень дослідили продажі нових транспортних засобів, виготовлених в Україні, у 2021 році. Більшість із них продали всередині країни, лише 672 транспортних засоби експортували за кордон. Отже, продажі в Україні показуватимуть реальний стан справ з автомобілебудівною галуззю України.
Легкові авто
Найбільше у 2021 році в Україні серед українських легковиків продавали машини марки Skoda. Виготовляли їх на заводі «Єврокар» у Закарпатські області з машинокомплектів, що мають походження з Європейського Союзу. А саме — моделі Kodiaq, Karoq, Suberb, Fabia та Octavia. Усього — 3,3 тисячі авто.
На другому місці продукція Запорізького автомобільного заводу — машини марки LADA. У 2021 році таких продали трохи більше ніж 2 тисячі. Окрім різних моделей російського бренду, завод складав також Kia Rio, Kia Rio X-Line та Renault Arkana. Загалом — 3,5 тисячі авто.
Усі автомобілі запорізький завод складав із машинокомплектів, що мають походження з росії. Оскільки імпорт будь-яких автомобілів з цієї країни заборонений ще з 2019 року, великовузлове складання було єдиним способом продавати російські автомобілі в Україні. При цьому відсоток локалізації виробництва був мінімальним.
На третьому місці — продукція ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» (Черкаси), що займається виготовленням на базі імпортних машин та машинокомплектів спеціалізованих транспортних засобів. Найбільше у 2021 році найбільш потрібними виявилися поліційні автомобілі на базі Renault Duster та Toyota Corolla, а також медичне авто на базі Kia Sorento (0,16 тисячі). Загалом підприємство реалізувало 1,4 тисячі легковиків власного виробництва.
Мала комерційна техніка
Лідером у продажах малої комерційної техніки масою до 3,5 тонн власного виробництва у 2021 році був ТОВ «ВіДі Юнікомерс» (Київщина), що виготовляв під брендом «VD» спеціалізовані фургони, в основному на базі Citroen Berlingo (1,2 тисячі авто).
ТОВ «Мотор Девелопмент Груп» (Харківщина) випускала автомобілі під брендом "HDC".Фактично ж це були російські «ГАЗелі» зі зміненим логотипом. Складання цих автомобілів в Україні також можна вважати обходом ембарго на імпорт автомобілів з росії. Продали їх загалом небагато — 168 штук за підсумками минулого року.
На третьому місці опинилася спеціалізована техніка від раніше згаданого бренду «СКС» (153 штуки). Це, зокрема, фургони та пікапи для поліції, хлібні фургони, мобільні автомайстерні.
Вантажні авто масою понад 3,5 тонни
Лідером у сегменті продажів вантажних авто власного виробництва (чи то правильніше сказати переобладнання) у 2021 році був ТОВ «Техкомплект» (Київ). Компанія продала 268 транспортних засобів під торговою маркою «ТК», найбільше — самоскиди, паливозаправники та автопідйомники. Як шасі у багатьох випадках використовувалися російські «ГАЗелі» та білоруські "МАЗи".
Друге місце — за автомобілями бренду «InerCargo Truck» (Черкаси) однойменного підприємства. Загалом — 233 продані транспортні засоби минулого року. Підприємство виготовляє в основному спеціальні авто для перевезення продовольчих товарів та рефрижератори. Будують їх на основі європейських шасі — Iveco, MAN, Scania, DAF, Mercedes-Benz та інших.
ТОВ «Спецбудмаш» (Київщина) був третім у 2021 році — 194 проданих транспортних засобів. Продукція бренду «СБМ», що виготовляє підприємство, це в основному спеціальна техніка: сміттєвози, піскорозкидувачі, цистерни, паливозаправники, дорожньо-ремонтні машини тощо. Основою слугували як російські та білоруські шасі (КамАЗ, МАЗ, ГАЗ), так і з інших країн (Renault, Iveco, MAN, Daewoo, Foton, Shacman та інші).
Автобуси
Українські автобуси — чи не єдиний сегмент автомобільної промисловості України, який можна назвати чимось більшим, ніж просто SKD-складанням. Хоча шасі та основні вузли постачають заводи інших країн, проте виготовлення кузова та монтаж відбувається в Україні.
Мова йде, в першу чергу, про АТ «Черкаський автобус», що виготовляє автобуси під брендом Ataman. Минулого року таких продали 301 штуку. Шасі та головні агрегати автобуса в основному забезпечує японська ISUZU.
Ще 284 автобуси продали марки «Еталон» були виготовлені на Бориспільському автобусному заводі (Київщина) та Чернігівському автозаводі. Постачальниками шасі та агрегатів є індійський завод ТАТА, китайський FAW, індійський Ashok Leyland та інші компанії.
На третьому місці — автобуси, складені на Запорізькому автомобільному заводі. Таких продали 104 одиниці. Будували ці автобуси також в основному на шасі TATA.
Перспективи українського автовиробництва
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулося кілька ключових змін. Кожна з них вплине на майбутнє вітчизняних автомобілебудівних заводів.
1. Більше ніяких російських брендів, шасі та запчастин. Торгівля з країною-окупантом заборонена на державному рівні. Більше ніяких нових «Лад», «Нив» та «Газелей». Усім підприємствам, які будували свій бізнес у співпраці з російськими підприємствами, доведеться або змінювати бізнес-модель, або просто ліквідовуватись.
Мова, у першу чергу, про Запорізький автомобільний завод. Увесь модельний ряд, який там виготовляли протягом 2020-2021 років, більше недоступний. Найімовірніше, відновити випуск легкових авто на заводі буде неможливим.
Також під загрозою робота ТОВ «Мотор Девелопмент Груп». Підприємству необхідно терміново шукати заміну російським «Газелям». Оскільки ці машини обирали, в першу чергу, через нижчу ціну та дешевше обслуговування, подальша робота теж під знаком запитання. У таких випадках потенційною альтернативною російських та білоруських компонентів можуть стати китайські та індійські виробники.
Інші компанії, що частково використовували шасі та запчастини російських та білоруських виробників (зокрема, йдеться про КамАЗи та МАЗи), зможуть пристосуватися, оскільки в більшості випадків уже мають альтернативні варіанти виробників інших країн.
2. Зменшення купівельної спроможності українців. Продажі нових автомобілів суттєво знизились. Попит на нові транспортні засоби найближчим часом буде невеликим. Українці надаватимуть перевагу дешевшим вживаним транспортним засобам. В тому числі — комерційним.
Більші шанси матимуть спеціальні транспортні засоби, які виготовляють на основі імпортних шасі. Їх ціна зазвичай на 20% дешевша ніж імпортні аналоги. В деяких випадках іноземні аналоги взагалі відсутні.
3. Зміна ланцюжків постачання та дефіцит компонентів. Проблема, з якою зіткнулися усі світові виробники, не може не впливати на українські виробництва. Для збільшення обсягів виробництва автомобілів будуть необхідні запчастини, яких глобально не вистачає у світі.
Частково проблему можна вирішити локалізацією виробництв всередині країни, проте не всі технології наразі можливо генерувати в Україні.
4. Перспективи Європейського Союзу. Це — мабуть, найголовніше, що може вплинути на українську автомобільну промисловість. Двері, що відкрилися перед Україною, перетворити країну з майданчика, де в основному методом SKD складають невелику кількість транспортних засобів з іноземних запчастин, які продають в більшості на українському ринку — на країну з реальними виробничими потужностями повного циклу і виробництвом автомобілів світових брендів.
Проте для цього насамперед потрібна глобальна зміна філософії та перехід на інший рівень. Від випуску неконкурентної продукції в невеликих кількостях, орієнтованої на внутрішні продажі, із паралельними заборонними податками на імпорт іноземних автомобілів — до створення умов для роботи світових виробників в Україні.
Якщо говорити просто — то піти шляхом Польщі, Чехії та Словаччини. В цих країнах була дуже схожа ситуація перед вступом до Європейського Союзу: власні неконкурентні автовиробники, часто на грані банкрутства. Правильні реформи дозволили чеській Skodi стати частиною VAG та потужним європейським брендом; Польщі та Словаччині — стати майданчиком для заводів світових виробників. А це — десятки тисяч робочих місць та мільярди євро в економіку.
Єдиний економічний простір відкриває величезні можливості. Але вимагає кроків назустріч натомість. Почати можна вже сьогодні. Для початку необхідні зміни в оподаткуванні, для «нульового» імпорту обладнання, сировини, компонентів з ЄС та експорту готових автомобілів з України. Паралельно — створення інвестиційно привабливого клімату. Програми розвитку, спеціальні умови для виробників та гарантії.
Можливо, привабливими будуть уже наявні підприємства. Найбільші шанси, мабуть, має закарпатський «Єврокар». По-перше, через географічну близькість до кордону — всього кілька кілометрів. А також наявність зручної інфраструктури — залізничні колії європейського типу та траси державного значення у безпосередній близькості до підприємства.
Підсумувавши, можна сказати, що станом на сьогодні в Україні фактично немає автомобілебудування у звичному розумінні. Виробництво повного циклу відсутнє. Тому існувати в довгостроковій перспективі воно може лише після глобальних змін. Найбільші можливості з’являться на шляху євроінтеграції. З однієї сторони, Україна може бути приваблива для побудови нових чи реконструкції наявних автомобільних заводів, з іншої — для цих заводів з’явиться величезний ринок збуту у вигляді Європейського Союзу. А найголовнішою умовою станом на сьогодні, звісно, є перемога України у війні з росією.
