Більшість українських власників електромобілів заряджають їх вдома (або біля будинку, в гаражі тощо), й значно рідше користуються зарядними станціями з загальним доступом – переважно при дальніх поїздках, перебуванні в іншому місті чи за термінової потреби швидко зарядити батарею автомобіля.
Наразі немає абсолютно точної статистики щодо того, яка частина власників електромобілів заряджає їх виключно вдома, а скільки не мають власної точки підключення, яку можна було використати для поповнення запасу ходу машини. Однак з опитувань покупців, проведених раніше, відомо, що наявність можливості саме домашнього (нічного) заряджання було вирішальним фактором щодо купівлі електромобіля для понад 90% опитаних.
Отже, побутовий тариф важливий, бо саме від домашніх розеток більшість заряджає свої автомобілі. І його підвищення, вочевидь, вплине на ціну умовних 100 кілометрів пробігу. Але для того, аби зрозуміти наскільки все зміниться, слід перейти до розрахунків. Вони й покажуть, чи електроенергія по 4 з копійками гривні за кіловат-годину здатна загальмувати ринок електромобілів.
Для прикладу візьмемо (навмисно не зачіпаючи конкретну марку та модель, бо через це лише зародиться дискусія про те скільки й у кого кіловат витрачається на сотню пробігу) умовний легковик С-класу, який споживає у міському циклі 17 кВт-год на кожні 100 км пробігу. Це цілком реальне середнє значення для електромобіля. Також врахуємо 10% втрат на ККД зарядного пристрою та обслуговування батареї під час заряджання (охолодження, робота керуючої автоматики тощо). Отже, врешті маємо 18,7 кВт-год які треба «закачати» у батарею для подолання 100 кілометрів.
За попереднім тарифом це обходилося у майже 50 гривень. За новим – 80 грн (округлено). Якщо використовується двозонний лічильник електроенергії і заряджання відбувається у пільговий період (нічний), тоді кожна сума стає удвічі меншою.
Далі, для більшої наочності та кращого розуміння масштабу фактора економії при експлуатації електромобіля, порівняємо ціну його заряджання на платних швидкісних чарджерах (при 15 грн/кВт-год) та додамо витрати подібного автомобіля з двигуном внутрішнього згорання, який споживає 10 л бензину ціною 55 грн/л на 100 км у міському циклі, або 12 літрів скрапленої пропан-бутанової суміші по 27 грн/л.
Отже, навіть після підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів (і навіть без урахування «нічного» тарифу) 80 грн/100 км залишаються найменшою витратою з усіх доступних варіантів для нашого умовно-середньостатистичного невеликого сімейного автомобіля, який експлуатується переважно в місті. А при використанні двозонного лічильника і заряджанні вночі витрати на 100 км складають суму, рівну ціні одного стакана «американо». Тому зміна тарифу на електроенергію не матиме істотного впливу на ринок електромобілів, оскільки цей вид енергії й досі залишається найдоступнішим у порівнянні з усіма іншими.
Однак для повноти картини варто врахувати ще один фактор – доступність цього ресурсу. Адже зараз у багатьох містах електроенергія подається за графіками, а це вже ускладнює експлуатацію електромобіля, робить чимало публічних ЕЗС недоступними на багато годин. І якраз цей чинник (а не ціна за кВт-год) може стати таким, що стримує розвиток сегмента електромобілів на українському ринку.
Підпишіться на телеграм-канал Інституту досліджень авторинку, щоб отримувати інформацію першими, без реклами та спаму.
