У Верховній Раді пропонують фіксувати пробіг при кожній реєстрації та перереєстрації автомобілів

Про проблему «скруток» пробігу в автомобілях згадали автори законопроєкту № 10173, який нещодавно був зареєстрований у Верховній Раді. І хоч про це не сказано у пояснювальній записці до документа, згідно з дослідженням Інституту досліджень авторинку, в Україні щонайменше 40% автомобілів мають або мали втручання в одометри, найчастіше для зменшення його показників, в окремих випадках — для завищення.

Що пропонують у новому документі?

Основних ідей дві, і перша з них — закріпити у законодавстві норму щодо фіксації показників одометра автомобілів при реєстрації та перереєстрації. Друга — пропозиція до МВС та Кабміну забезпечити можливість отримання фізичними та юридичними особами інформації про раніше зафіксований пробіг з реєстрів іноземних держав за VIN-кодом автомобіля, ще до його ввезення в Україну.

Хоч ці пропозиції висвітлені стисло й доволі конкретно, питань до них виникає більше, ніж наразі вбачається відповідей. Лише фіксація пробігу, при цьому навіть якщо виявиться, що він менший, ніж був зафіксований раніше, не передбачає жодних санкцій (наприклад — заборони перереєстрації чи штрафу), а це, як відомо, робить норму недієздатною. Адже, для прикладу, якщо лише заборонити якимось з законів водіям перевищувати швидкість, але при цьому не штрафувати за таке порушення, навряд чи подібний механізм матиме вплив на когось.

Є й питання щодо зобов’язання Кабміну створити (при чому у доволі стислий строк — лише 2 місяці) доступ до іноземних транспортних реєстрів, де б за допомогою VIN-коду можна було б отримувати інформацію про пробіг у країні попередньої реєстрації автомобіля.

В чому нюанси?

Даних лише про останній зафіксований пробіг недостатньо — адже «скрутка» могла відбутися до фіксації, при чому не одна. Тому варто мати всю історію фіксацій показів одометра, але подібного уточнення в законопроєкті № 10173 немає.

Також варто звернути увагу ще на дві речі:

1. Іноземних реєстрів безліч, усі вони мають різне наповнення й різне охоплення за географією (наприклад — CAFRAX здебільшого для автомобілів зі США, CEBIA — для європейських), не у кожній країні на державному рівні передбачена фіксація пробігу.
2. Усі ці реєстри функціонують на комерційній основі, що означає для МВС України створення подібної довідкової служби або коштом платників податків (але з безплатними запитами), і за чималий бюджет, або ж як комерційний продукт, який дублюватиме вже наявні сервіси, проте, вочевидь, буде дорожчим, адже його потрібно розробити й підтримувати, й він лише зможе перепродувати дані з інших сервісів, які вже й без того доступні.

Тож попри актуальність питання з шахрайством щодо пробігу автомобілів в Україні, законопроєкт № 10173 навряд чи здатен повною мірою запобігти цьому явищу.

То що робити?

Водночас варто згадати про інший документ, зареєстрований у Верховній Раді ще у 2020 році, а саме — законопроєкт № 4039, який міг би справді ефективно протидіяти шахрайству з пробігом. Це рішення передбачає окрім регулярної фіксації показів одометра також санкції (штрафи) за «змотування» пробігу, втручання в роботу чи зупинку одометра, містить «запобіжники» для тих, кому потрібно замінити панель приладів та для старих автомобілів, де лічильник може переповнитися. Враховано практику завищення пробігу для зменшення митних платежів й чимало інших важливих деталей. Не забули автори цього документа й про «спеціалістів» які за відповідний тариф пропонують послуги з «корекції» пробігу.

Отже, якщо у Парламенті знову піднімається питання щодо потреби запобіганню «скруткам» пробігу в автомобілях, на думку фахівців Інституту досліджень авторинку їм слід звернути увагу на вже наявну комплексну пропозицію, створену за участі низки експертів, і яка обіцяє значно більший ефект, ніж просто фіксація кілометражу та «доступ до іноземних реєстрів» який на практиці реалізувати навряд чи вдасться.

Підпишіться на телеграм-канал Інституту досліджень авторинку, щоб отримувати інформацію першими, без реклами та спаму.