Сьогодні Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти № 4643-д та № 4644-д про легалізацію «євроблях». Оцінюємо їх переваги, недоліки, практичність та шанси ухвалення в цілому.
ЩО ТРАПИЛОСЯ
Народні депутати проголосували більшістю за напрацьовані на базі профільного «податкового» комітету документи, що передбачають пільгові умови для розмитнення лише «євроблях», ввезених до 31.12.2020 року. Усі інші пропозиції народних депутатів на голосування не виносилися.
Вартість розмитнення пропонують розраховувати за формулою. Залежатиме вона від типу палива, об’єму двигуна та віку авто. Митна вартість автомобіля ніяким чином не впливатиме на розрахунок платежів. В середньому вартість розмитнення за цими правилами становитиме від 1000 до 2000 доларів.
ПЕРЕВАГИ ЗАКОНОПРОЄКТІВ
Це перші законопроєкти, винесені на голосування у зал Верховної Ради нового скликання, що стосуються здешевлення вартості розмитнення. Також це перша спроба остаточно вирішити проблему «євроблях» чинною владною більшістю.
При розмитненні не враховуватиметься митна вартість авто — один з основних корупційних ризиків та інструментів маніпуляції. Чітка формула розрахунку дає визначеність та прогнозованість митних платежів. На цьому переваги закінчуються.
НЕДОЛІКИ ЗАКОНОПРОЄКТІВ
Про недоліки пропонованих законодавчих ініціатив говорили представники багатьох фракцій Верховної Ради. Основними зауваженнями були: вибірковість, не комплексний підхід, соціальна несправедливість.
- Правила діятимуть лише для уже ввезених автомобілів, до 31 грудня 2020 року. Для тих, хто легально ввозить «свіже» авто з-за кордону, знижок не буде.
- Правила діятимуть лише 180 днів. Коли в майбутньому з’явиться необхідність змінити авто, розмитнити його можна буде лише за повними ставками.
- На автобуси та вантажівки залишається вимога екологічного стандарту «Євро-5». Легкові авто — не нижче «Євро-2». Це не дасть змогу розмитнити абсолютно всі авто, уже ввезені в Україну.
- Несправедливе нарахування податків: їх розмір залежить від віку авто. Чим новіше та відповідно дорожче авто — тим менше доведеться заплатити. Розмитнення елітних авто обійдеться дешевше, ніж бюджетної малолітражки.
Також окремі положення законопроєктів суперечить міжнародним угодам. Стаття 85 Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну ситему податку на додану вартість говорить, що при ввезенні будь-яких товарів з-за кордону базою для оподаткування повинна бути митна вартість. У свою чергу методи визначення митної вартості у Європейському митному кодексі не передбачають можливості застосування табличок та формул.
Бажання зменшити корупцію на митниці — похвальне та потрібне, проте вирішувати цю проблему потрібно враховуючи європейський досвід та не порушуючи міжнародні угоди. Адже Україна прямує до ЄС, а євроінтеграційний напрям зафіксований у Конституції.
Загалом, рішення матимуть негативний вплив на автомобільний ринок: можливі тимчасові спотворення цін на автомобілі. Розмитнені за спеціальними умовами машини можуть з‘явитися в продажі за ціною нижче середньоринкової. Особливо — елітні авто, різниця може сягати кількох десятків тисяч доларів.
ПРАКТИЧНА СТОРОНА
Якщо законопроєкти таки ухвалять в цілому, процедура митного оформлення автомобілів залишиться незмінною. Окрім розміру митних платежів, для ввезених до кінця 2020 року «євроблях» з’явиться лише одна перевага: не потрібно виїжджати за кордон та повторно ввозити авто. На практиці усе виглядатиме приблизно так.
- Оплативши 8500 грн «добровільного» внеску (а де-факто штрафу за порушення митних правил), автомобіль іноземної реєстрації потрібно привезти до найближчого митного поста. Це може бути будь-яка внутрішня регіональна митниця, що проводить митне оформлення транспортних засобів.
- Необхідно підтвердити право власності на транспортний засіб, а саме — надати договір купівлі-продажу, інвойс чи будь-який інший документ, де видно, що автомобіль належить саме тому, хто виявив бажання його розмитнити.
- Потрібно надати підтвердження зняття з обліку авто у країні реєстрації. Не зняті з обліку транспортні засоби до митного оформлення не допускаються — це вимога українського законодавства.
- Деякі країни допускають зняття з обліку без фізичної присутності автомобіля (наприклад, Польща та Литва), у деяких інших автомобіль повинен пройти огляд спеціалістом (наприклад, у Словаччині). Повністю дистанційного зняття з обліку без відвідування реєстраційних органів не існує. Стережіться шахраїв, які «знімають з обліку» авто з допомогою пачки паперу А4 та домашнього кольорового принтера.
- Не забувайте свідоцтво про реєстрацію. Якщо авто з Польщі, в комплекті повинна бути ще «karta pojazdu» — червона книжечка із повною історією автомобіля в країні. До авто, зареєстрованого в Німеччині — малий та великий «бріф». Набір реєстраційних документів залежить від країни, всюди по-різному.
- Подати митну декларацію можна самому, без брокера. Але лише теоретично. На практиці ж для цього необхідні вміння заповнювати такий документ — штрафи за неправдиві дані в декларації немалі. А також — спеціальне програмне забезпечення, бо просто так подати декларацію практично неможливо. Змін у процедуру подачі митних декларацій законопроєкти не передбачають, тому в більшості випадків доведеться звертатися до митного брокера.
- Так як закони не вносять змін у порядок митного оформлення та першої державної реєстрації транспортних засобів, митне оформлення буде можливе лише для тих автомобілів, що відповідають стандартам не нижче «Євро-2» (для легкових) та «Євро-5» (для вантажних). Підтвердити це можна сертифікатом відповідності, що видають спеціалізовані сертифікаційні лабораторії. Зайва бюрократія, проте законопроєкти не передбачають змін і до цієї процедури.
- Не потрібно забувати про необхідність сплатити збір до Пенсійного фонду за першу державну реєстрацію, від 3% до 5% в залежності від вартості авто.
Сумуючи усі перелічені вище витрати, розмитнення деяких «євроблях» може бути економічно невигідним. Для таких передбачили можливість вивезти таке авто за межі України, сплативши тих самих 8500 грн «добровільного внеску». Проте не спішіть їхати на митницю — законопроєкти не ухвалили остаточно.
ЙМОВІРНІСТЬ УХВАЛЕННЯ В ЦІЛОМУ
Законопроєкти № 4643-д та № 4644-д були ухвалені лише у першому читанні. Це означає, що в майбутньому їх чекає повторне обговорення у профільних комітетах Верховної Ради, а згодом — голосування в залі парламенту та підпис Президента. Судячи із того, що сьогодні в процесі голосування представники багатьох фракцій висловилися проти, обговорення може бути досить інтенсивним.
Як показує практика, випадки, коли законопроєкти легко «пролітають» перше читання у залі, а до другого читання або не доходять взагалі, або після змін у комітетах кардинально відрізняються від первісної версії. Очевидно, що народні депутати обов’язково вноситимуть свої пропозиції правок до цих документів.
Так звану «амністію» авто на іноземній реєстрації обговорювали ще у 2016-2017 роках. Врешті від ідеї відмовилися — тому, що зміна правил розмитнення повинна стосуватися усіх категорій громадян. Тому ймовірність прийняття законопроєктів у початковому вигляді досить сумнівна, хоча можлива саме з політичних міркувань.
ВИСНОВОК
«Євробляхи» — це наслідок та індикатор, а не першопричина. Правила оподаткування вимагають змін, і не лише у сегменті легкових машин, але й щодо вантажних авто і автобусів. Проте будь-які зміни повинні стосуватися всіх і діяти на постійній основі.
Загалом, пропозиція легалізувати лише раніше ввезені «євробляхи» — це політичне рішення, щоб остаточно «закрити питання» із «євробляхами» та виконати одну з передвиборчих обіцянок. Довгострокового впливу на автомобільний ринок України не матиме. І, незважаючи на обіцянки окремих народних депутатів продовжити в подальшому розробку нових законів про доступне розмитнення, подальші зміни можуть відкласти у довгий ящик.
Незалежно від того, як закінчиться історія «євроблях», формування нового автомобільного законодавства потрібно продовжити, перейшовши від вуличних протестів до обговорення у експертному середовищі.
